Skip to content Skip to navigation

Connexions

You are here: Home » Content » Соціальні аспекти інтелектуальної власності

Navigation

Recently Viewed

This feature requires Javascript to be enabled.
 

Соціальні аспекти інтелектуальної власності

Module by: Iryna Kuchma. E-mail the author

Summary: Частина курсу для студентів-журналістів (магістерка).

Соціальні аспекти інтелектуальної власності

Запеклі дискусії про вплив законодавства про авторське право на доступ до знань у цифрову добу тривають вже кілька років. Експерти і політики намагаються разом знайти ефективні шляхи забезпечення доступу до культурної і наукової спадщини. Разом вони намагаються виробити збалансовану систему забезпечення прав авторів і користувачів.

За визначенням провідної міжнародної організації – Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ): «Авторське право і суміжні права - це необхідні умови розвитку творчості, які стимулюють авторів шляхом визнання і справедливої матеріальної винагороди. Ця система охорони права надає авторам гарантію розповсюдження їхніх творів, виключаючи можливості несанкціонованого виготовлення копій чи піратства. А це, своєю чергою, забезпечує вільніший доступ населення країн світу до культурних цінностей, до знань і розваг, а також гарантує їх вищу якість.»

Наскільки такий доступ є вільнішим в електронну добу? Адже більшість прав і далі належить правовласникам, попри те, що національні законодавства, як правило, захищають користувачів. Авторське право захищає доступ до творів в електронному вигляді набагато жорсткіше, ніж твори у друкованому вигляді. Проаналізуємо ситуацію на прикладі бібліотеки. Бібліотека купує книжки чи журнали в традиційному друкованому форматі і стає їх власником. В електронному світі електронні книжки та журнали бібліотека більше не купує, а лише орендує на певний визначений термін – платить не за продукцію, а за ліцензію. Чи може за таких умов бібліотека виконувати свою місію – зберігати нашу цифрову спадщину для наступних поколінь?

Постають закономірні запитання:

Чи можна назвати інформаційним суспільство, інформація в якому приватизована?

Чому юридичні і технічні засоби захисту авторського права заважають обміну і використанню інформації?

Чи інформаційне суспільство будують лише ті, хто може собі це дозволити?

Наскільки слушним є твердження ВОІВ про те, що творчість неможлива без копірайту, і чим жорстокіші покарання за порушення копірайту — тим ліпше для творчості?

Чому ВОІВ не говорить про те, як глобальні корпорації застосовують авторське право як інструмент глобального контролю?

Теми та література:

Інтелектуальна власність і доступ до знань:

У відповідь на ці запитання 2004-го року постав проект міжнародного договору про захист доступу до знань. Його мета – розвиток суспільства знань, вирішення проблеми дисбалансу в законах про охорону інтелектуальної власності, захист інтересів користувачів і громадян. Розробники договору ставлять акцент на свободах, а не на обмеженнях. Вони пропонують по-новому поглянути на винятки і обмеження в авторському праві для бібліотек, осіб з особливими потребами, дистанційної освіти. А також на відкритий (вільний) доступ до наукової літератури, на зловживання правами і практику підриву вільної конкуренції у договірному ліцензуванні, на системи управління цифровими правами і системи забезпечення неправомірного подолання технічних засобів захисту цифрових прав, на бази даних патентів, які торкаються суспільного добробуту, на вільне (відкрите) програмне забезпечення і на відкриті (прозорі) стандарти.

У серпні 2004-го року 15 країн-членів ВОІВ (Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Домініканська Республіка, Єгипет, Іран, Куба, Кенія, Перу, Сієра Леоне, Танзанія, Уругвай, Еквадор, Південно-Африканська Республіка) включили проект Договору про Доступ до знань у пакет під назвою Програма розвитку Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Вони запропонували визначити розвиток як наріжну мету ВОІВ. Зрештою, про це зараз говорять не лише у ВОІВ, а і у Світовому банку та Світовій організації торгівлі. І знання у цих дискусіях розглядають як стратегічний елемент розвитку, який надає громадянам базові можливості для участі в інтелектуальному діалозі і глобальній економіці знань. Окрім того, автори проекту Договору запропонували демократичний і підзвітний процес ухвалення міжнародних договорів про охорону інтелектуальної власності. Щоб політичні документи про охорону інтелектуальної власності ґрунтувалися на емпіричних і вимірювальних доказах доцільності та ефективності цих договорів для усіх країн-учасників, а не лише для країн-експортерів контенту.

http://www.access2knowledge.org

Авторське право і суміжні права:

Copyright and Access to Knowledge. Policy Recommendations on Flexibilities in Copyright Laws. April 2006. Consumers International: http://www.soros.org/initiatives/information/focus/access/articles_publications/publications/copyright_20060602

Copy/South Dossier. Issues in the Economics, Politics, and Ideology of Copyright in the Global South .May 2006. Copy South Research Group: http://www.soros.org/initiatives/information/focus/access/articles_publications/publications/copysouth_20060621

Винятки та обмеження у дії авторського права:

Державна політика у царині інтелектуальної власності національних урядів: чи повинні уряди запроваджувати більш жорсткі заходи захисту інтелектуальної власності чи, навпаки, відстоювати збалансовану і гнучку державну політику? Навіть запроваджуючи жорсткий режим захисту інтелектуальної власності, слід одночасно впроваджувати винятки та обмеження і віднайти баланс між правами творців і правом суспільного доступу.

http://en.wikipedia.org/wiki/Limitations_and_exceptions_to_copyright

Best Practice Guide: Implementing the EU Copyright Directive in the Digital Age - а report by Berkman Faculty Fellow Urs Gasser and Berkman affiliate Silke Ernst (both at the St. Gallen Research Center for Information Law), http://cyber.law.harvard.edu/home/uploads/1112/EUCD_Best_Practice_Guide_December_2006.pdf

Менеджмент цифрових прав (DRM):

The Paris Accord (2006): http://www.cptech.org/a2k/pa/

Програма розвитку ВОІВ:

19-23 лютого 2007-го року Всесвітня Організація з Інтелектуальної Власності (ВОІВ) на Третьому засіданні Тимчасового комітету Програми Розвитку ВОІВ визнала, що реформа інтелектуальної власності необхідна:

“збереження суспільного надбання є складовою нормотворчого процесу ВОІВ, існує потреба аналізу переваг багатого і загальногодоступного суспільного надбання (public domain)”

“існує потреба пропагування антимонопольних практик у царині інтелектуальної власності”

“нормотворча діяльність у царині інтелектуальної власності повинна враховувати різні рівні розвитку країн” та “ґрунтуватися на балансі між вигодами і витратами”.

James Boyle. A MANIFESTO ON WIPO AND THE FUTURE OF INTELLECTUAL PROPERTY: http://www.law.duke.edu/journals/dltr/articles/2004dltr0009.html

Multilateral Agreements and a TRIPS-plus World: The World Intellectual Property Organization (WIPO), TRIPS Issues Papers No.3 (with Dutfield G.,) QUNO, Geneva and QIAP, Ottawa: 2003: http://www.quno.org/geneva/pdf/economic/Issues/Multilateral-Agreements-in-TRIPS-plus-English.pdf

Access to Knowledge treaty Draft (2005): http://www.cptech.org/a2k/a2k-debate.html

Ліцензії відкритого контенту - Creative Commons (CC):

Відкритий доступ:

Відкритий доступ — це безкоштовний доступ читачів до якісної наукової літератури у публічному інтернеті з правом читати, завантажувати, копіювати, поширювати, друкувати, шукати, посилатися на повнотекстові статті, індексувати, тощо, тобто використовувати з будь-якою законною метою без фінансових, юридичних чи технічних перешкод (Будапештська Ініціатива Відкритого Доступу).

Традиційна творчість і традиційні знання, культурне вираження та культурні надбання:

Низка документів ВОІВ

Інтелектуальна власність і охорона здоров’я, Доступ до медичних технологій:

Вимушені ліцензії (Compulsory licences/принудительные лицензии - (ТРІПС, ст. 1, 6-14; Бернська конвенція, 2bis, 9-11bis, 13, 14)

Malaysia’s Experience in Increasing Access to Antiretriviral Drugs: Exercising the “Government Use” Option. By Chee Yoke Ling

Інновації і технологічний розвиток. Патенти:

New Trends in Technology Transfer. Implications for National and International Policy. By John H.Barton

Patents and Development. Lessons Learnt from the Economic History of Switzerland. By Richard Gerster

The Inappropriateness of The Patent System for Life Forms and Process by Tewolde Berhan and Gebre Egziabher

Посилення захисту інтелектуальної власності

Priority Watch List (301)

Загальна література до курсу:

Yoshai Benkler: The Wealth of Networks : How Social Production Transforms Markets and Freedom. Yale University Press, 2006: http://www.benkler.org/Benkler_Wealth_Of_Networks.pdf

Yochai Benkler on Peer Production and Freedom+ DVD з цією лекцією

James Boyle: Cultural environmentalism? http://news.ft.com/cms/s/cc8e24ce-a242-11da-9096-0000779e2340,s01=1.html

Peter Drahos and John Braithwaite: Information Feudalism.Who Owns Knowledge Economy: http://cgkd.anu.edu.au/menus/publications.php#drahos

Martin Khor (2005): Intellectual Property, Competition and Development.

Lawrence Lessig: Free Culture. How Big Media Uses Technology and the Law to Lock Down Culture and Control Creativity: www.free-culture.cc

Content actions

Download module as:

PDF | EPUB (?)

What is an EPUB file?

EPUB is an electronic book format that can be read on a variety of mobile devices.

Downloading to a reading device

For detailed instructions on how to download this content's EPUB to your specific device, click the "(?)" link.

| More downloads ...

Add module to:

My Favorites (?)

'My Favorites' is a special kind of lens which you can use to bookmark modules and collections. 'My Favorites' can only be seen by you, and collections saved in 'My Favorites' can remember the last module you were on. You need an account to use 'My Favorites'.

| A lens I own (?)

Definition of a lens

Lenses

A lens is a custom view of the content in the repository. You can think of it as a fancy kind of list that will let you see content through the eyes of organizations and people you trust.

What is in a lens?

Lens makers point to materials (modules and collections), creating a guide that includes their own comments and descriptive tags about the content.

Who can create a lens?

Any individual member, a community, or a respected organization.

What are tags? tag icon

Tags are descriptors added by lens makers to help label content, attaching a vocabulary that is meaningful in the context of the lens.

| External bookmarks